МІСІЯ НА ДОНБАС

Поділитися

Днями група волонтерів  церкви “Божа оселя” побувала в місцях, які межують із зоною бойових дій. Вони відвідали відразу кілька міст Донеччини та Луганщини. У Попасній зустрілися зі службовцями військової частини (Тернопіль – ВСП). Завдяки нашим німецьким друзям, бійцям знову передали обіцяні раніше мішки для укріплення позицій, спальні мішки, деякі засоби особистої гігієни (вологі серветки, туалетний папір) та миючі засоби (пральний порошок, засоби для миття посуду), яскраві перекидні календарі та свіжий випуск часопису «Слово про Слово» від Анатолія Якобчука, місіонера з Бережан.

Через воєнний конфлікт на Донбасі місцеві жителі опинилися в критичній ситуації: без житла, нормальних умов і засобів для існування. Подібне терплять і наші бійці. Влада не може в повному обсязі забезпечити їх усіх найнеобхіднішим, і це зачіпає серця всіх небайдужих.

Завітали у два заклади в м. Гірському. Працівникам спецшколи для дітей з особливими потребами вручили продуктові набори, знаючи про їхнє скрутне матеріальне становище. А в міській лікарні, як виявилось, в окремих палатах живуть старі немічні люди, яким нікуди йти. Вони втратили все, в тому числі й здоров’я. Живуть там лише на те, що принесуть люди. Медпрацівники також діляться з ними хто чим може, організовують на місці якесь харчування. Наші волонтери залишили для них також продуктові пакети, памперси (оскільки деякі з них – лежачі хворі).

У Бахмуті (Артемівську) команда відвідала групу віруючих переселенців з Первомайська.

Крім того, волонтери гостювали в церквах в Гірському, Сєвєродонецьку та Лисичанську, які займаються серйозним і відповідальним служінням біженцям та переселенцям. Тамтешнім громадам надали продуктові набори та гігієнічні засоби.

Ну й, звичайно, були в багатьох родинах, де чули про найбільші нужди. Сказати, що на Сході України є потреби в молитовному та матеріальному служіннях – це не сказати нічого. Потреб багато. І кожен із нас може, при бажанні, внести свою лепту. Нехай Бог дає в кожне серце щире бажання служити тим, чим хто може…

Віра Лахута, Церква “Божа оселя” м. Тернопіль